Юрій Йосифович - Розшумілись луги

Розшумілись луги рясними калинами, І верби старі в задумливих снах, Де ходили з тобою крутими стежинами Рідним меревом хвиль чарувала нас тиха Десна. Вечір кликав дівчат далекими зорями, З долин і дібров пливла сивина. І співала про щастя ночами прозорими Світла юність моя, зачарована тиха Десна Промайнули літа з вітрами суворими, Вогнями калин, як мрія ясна, Та співає про щастя заквітчана зорями, Мов дівчина-краса, зачарована тиха Десна